ПРЕС-РЕЛІЗ

Концепція стратегічного розвитку міста Києва - перша стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони на період до 2025 року, розроблена на підставі Програми-завдання на його розробку, погодженої та затвердженої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

Аналіз реалізації чинного генерального плану Необхідність перегляду Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року і розробки нового Генерального плану пов'язана з тим, що протягом 2002-2009 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік перевиконана, в той час як ряд заходів у соціальній сфері, розвитку транспорту, вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані недостатньо.

Заплановане збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок території Київської області є мало вірогідним, чисельність постійного населення досягла 2724,2 тис. осіб і перевищила прогнози на 2020 рік чинного Генерального плану, а чисельність населення, яке фактично проживає і працює на території Києва, складає 3144,3 тис. осіб. За демографічним прогнозом на 2025 рік у м. Києві очікується чисельність постійного населення - 3.3, фактичного - 3,98, денного - 4.3 млн. осіб.

Загальна площа житла перевищила заплановану чинним Генпланом на 2011 рік і досягла 58 млн. кв. м, при цьому середня житлова забезпеченість в місті збільшилася лише на 1,1% до 20,6 кв. м на 1 особу. Забезпеченість об'єктами соціальної сфери недостатня, особливо у спальних масивах лівобережжя.

Стратегічні цілі, пріоритети та принципи соціально-економічної політики м. Києва.

Місія Києва як столиці України полягає у виконанні функцій подальшого розвитку державного центру управління, науки, культури, освіти, спорту та туризму; створенні в м. Києві комфортного та безпечного середовища життєдіяльності з орієнтацією на поступове досягнення європейських стандартів якості життя, забезпечення гідних умов і рівних можливостей для всебічного розвитку та самореалізації нинішнього й майбутніх поколінь киян.

Передбачається:
• розвиток людського потенціалу, створення умов для його ефективного використання на принципах «економіки знань»;
• формування конкурентоспроможної міської економіки інноваційного типу; • поліпшення якості міської інфраструктури;
• забезпечення безпеки міста та населення;
• запровадження ефективної транспарентної системи управління містом;
• створення умов для виконання столичних функцій
• поглиблення інтеграції міста Києва та приміської зони.

Основні принципи соціально-економічного розвитку міста спрямовані на: збалансований розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер; раціональне використання територій міста, гармонійне поєднання історичної та сучасної забудови, збереження зелених насаджень, ствердження міжнародної репутації Києва як зеленого міста з неповторними краєвидами, ріками й озерами, лісами, парками та скверами; пріоритет розвитку сфер офіційно-ділового та іншого комерційного призначення на лівобережжі міста для створення умов збалансованої зайнятості населення; концентрований локальний розвиток адміністративних районів у місті Києві з урахуванням специфіки їх виробничого та ресурсного потенціалу; концентрація ресурсів на вирішенні системних проблем і стимулюванні пріоритетних виробництв (точок росту).

За рекомендованим трансформаційним сценарієм Київ розвиватиметься як поліфункціональний центр. Виділяється три етапи реалізації сценарію:
• перший етап (до 2013 року) - подолання наслідків фінансової кризи, оздоровлення банківської системи, досягнення макроекономічної стабілізації та формування організаційних передумов для інноваційних трансформацій економіки.
• другий етап (2013-2020 роки) - період прогресивних інституційних і структурних перетворень, переходу міста на інвестиційно-інноваційну модель розвитку.
• третій етап (2021-2025 роки) - досягнення намічених стратегічних цілей і цільових показників якості життя коригування напрямків розвитку міста в нових соціально-економічних умовах.

Інвестиційна політика.

Запровадження дієвих механізмів стимулювання інвестиційних процес, створення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва і реконструкції об'єктів міської інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, спорудження житла, готелів тощо

Промислова політика.

Розвиток ракетно-космічної, авіаційної, електронно-технічної, легкої, фармакологічної, харчової, будівельної галузей, впровадження нанотехнологій. Реструктуризація або перебазування за межі міста підприємств, які мають низький рівень бюджетної ефективності або не відповідають стандартам екологічної безпеки, використання промислових територій міста для модернізованих виробництв, інфраструктури з обслуговування підприємницької діяльності, формування технопарків на базі університетів і науково-дослідних інститутів НАН України, виробничих та інноваційно-технологічних кластерів, індустріальних (промислових) парків, територій інноваційного розвитку, зорієнтованих на реалізацію інноваційного циклу.

Житлова політика включає:
• збільшення загального обсягу житлового фонду не менш як на 38,5 млн. кв. м з доведенням загальної площі житла в м. Києві до 93,5 млн. кв. м., у т.ч. до кінця 2025 року до 85.1 млн.кв.м.;
• ліквідація аварійного та застарілого житла загальною площею 2.9 млн.кв.м, у т.ч. 1,4 млн. кв. м до кінця 2025 р.;
• поступове нарощування щорічних обсягів житлового будівництва до 2,0 млн. кв. м у 2025 році;
• проведення модернізації та комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, обсягом до 8 млн. кв. м, створення житлового фонду, призначеного для переселення мешканців з будинків барачного типу, гуртожитків й інших непридатних для проживання будівель;
• формування за рахунок новозбудованих або модернізованих будинків комунального фонду соціального житла та доступного житла, що безоплатно або на пільгових умовах надаватиметься в оренду малозабезпеченим громадянам та тим, що потребують допомоги;
• впровадження прогресивних енергозберігаючих архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень у проектування жилих будинків з метою підвищення їх експлуатаційних якостей, з використанням енерго- і ресурсозберігаючих технологій, зменшення вартості будівництва.

Територіальні ресурси.

Територія міста складає 83558 га. Територіальні ресурси для забудови міста, складаються із земельних ділянок: умовно вільних, відведених та неосвоєних в попередні роки; мікрорайонів та кварталів застарілого житлового фонду; промислового та комунально-складського призначення, які використовуються нераціонально; спеціального призначення, на яких може розташовуватися житло для військовослужбовців; сільськогосподарського призначення, які можуть бути змінені під забудову та інші види використання

Планувальна модель та варіанти розвитку м. Києва

Варіант №1 передбачається використання майже всіх виявлених територіальних ресурсів. За цих умов потребуються надпорогові витрати на освоєння ділянок, знесення та утилізацію виробничих та інших споруд на промислових, комунально-складських, спец територіях, що не дозволяє забезпечити випереджальний розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі.

Мінімальний варіант №2 - використання територіальних ресурсів не досягаються цільові орієнтири соціально-економічного розвитку міста, погіршується інвестиційний клімат, що негативно впливає на базу бюджетних надходжень, звужує фінансові можливості випереджального будівництва інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери.

Варіант №3 (найбільш вірогідний) На територіях сумарною площею 4175 га розміщується житлове будівництво обсягом 38,4 млн. кв. м загальної площі, запроектованих у попередньому періоді з проведенням необхідних містобудівних розрахунків та обґрунтувань, у тому числі завершення розпочатого будівництва загальною площею 4,2 млн. кв. м., вибуття старої забудови обсягом до 2,9 млн.кв.м. При цьому загальна площа житлового фонду досягне 93,5 кв. м житлова забезпеченість складатиме 27,5 кв м на 1 особу у довгостроковій перспективі реалізації планувальної моделі. З урахуванням сталих тенденцій будівництва в місті Києві, прогнозованого сценарію економічного розвитку, очікувані щорічні обсяги введення житла в експлуатацію можуть збільшитися до 2 млн кВ.м. у 2025 році

Завдяки реалізації планувальної моделі буде забезпечено:

• розвиток транспортно-планувального каркасу, зокрема, завершення будівництва Великої міської кільцевої дороги, дублерів в'їздів до міста, нових ліній метрополітену та швидкісного трамваю, електрички до Борисполю та кільцевої міської електрички, хордової міської магістралі у смузі південно-західної залізниці, Подільсько-Воскресенського мостового переходу, Дарницького залізнично-автомобільного мосту, спорудження Троєщинсько-Оболонського мостового переходу, реконструкція моста Патона, Петрівського залізничного мосту, будівництво тунелів;

• будівництво нових парків і скверів в нових житлових районах і мікрорайонах, на промислових та інших територіях, що змінюють своє призначення, будівництво спортивних парків та парків дозвілля на Дніпровських островах, буферних парків на прилеглих до забудованих територій лісових масивах, озеленених пішохідних зон в громадських центрах;

• формування нових житлових районів по вул. Північній біля існуючого масиву «Оболонь», «Теремки-3», Осокорки, «Позняки-11», по вул. Пухівській на Троєщині, житлових мікрорайонів в районі селища Коцюбиньське, Корчувате по Столичному шосе; сільськогосподарських територій радгоспу Пуща-Водиця по просп. Правди, спецтериторій в районі вул. Трутенка-Ломоносова із зміною їх функціонального призначення;

• будівництво сучасних багатоповерхових житлових комплексів з об'єктами соціальної сфери шляхом реновації застарілої забудови в мікрорайонах Соцмісто, Лісового масиву, масиву Микільська Борщагівка, Відрадне, по вул. Щербакова, Маршала Гречка, Ризькій - Щусева та Олени Теліги, по пр. 40-річчя Жовтня, по бульв. Лихачева - Дружби Народів, по вул. Осиповського -Западинській, Макіївській;

• створення нових громадських, ділових та житлових утворень на промислових територіях Микільської Борщагівки, промрайону «Воскресенський», промзони Корчувате;

• будівництво нових громадських ділових, торгівельно-виставково-розважальних центрів і офісно-готельних комплексів на в'їздах до міста на перетині просп. Палладіна та просп. Перемоги, по просп. Академіка Глушкова та Кільцевій дорозі, біля перетину Столичного шосе та вул. Заболотного; а також за межами центральної частини міста в районах Телички та Столичного шосе, Либідської та Московської площі, на Петрівці, просп. Перемоги та Повітрофлотського шоссе, в районах Дніпровської набережної та промрайону «Позняки», просп. Ватутіна, Троєщинського ринку та вул. Електротехнічної, Лівобережного центру;

• реструктуризація промислових територій, створення технопарків, кластерної зони, модернізація та технологічне переоснащення промислових підприємств на територіях Троєщинського, Воскресенського, Дніпровського та Дарницького промрайонів.